Молитва до Мене, вашої Найсвятішої Матері, боляче ранить злого духа, який зіщулюється і втрачає свою силу, коли відмовляється Мій Розарій. Це зброя, яка була дана Мені, щоб Я могла допомогти рятувати загублені душі, перш ніж Я, нарешті, розчавлю голову змія. Ніколи не недооцінюйте силу Розарію, тому що навіть лише одна група людей, яка присвятила себе регулярному набожеству Мого Святого Розарію, може врятувати свій народ.
[Матір Спасіння, посл. 122 від 25.06.2011]
Послання апостола Юди
1.Привіт 1-2; лжевчителі 3-7; їхня гординя і розбещеність 8-16; пересторога 17-25.
1.Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові:
2.хай милосердя, мир і любов вам примножиться!
3.Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.
4.Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.
5.Я хочу нагадати вам, — хоч знаєте все, — що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.
6.І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.
7.Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, — які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, — лежать як приклад, скарані вічним вогнем.
8.Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.
9.І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», —
10.то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, — те їх погубляє.
11.Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули.
12.Вони — підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;
13.люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки.
14.Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих,
15.щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.»
16.Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.
17.Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
18.які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»
19.Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.
20.Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,
21.бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
22.Тих, що вагаються, старайтеся переконати;
23.інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.
24.Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості,
25.єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого — слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь.
Одкровення Йоана Богослова
1.Пролог 1-3; послання до Церков 4-8; вступне видіння 9-20.
1.Одкровення Ісуса Христа, що дав йому Бог — показати слугам своїм: чому належить статися незабаром; і він показав, пославши через свого ангела, слузі своєму Йоанові,
2.який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і все, що він бачив.
3.Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час — близько.
4.Йоан сімом Церквам, які в Азії: Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які — перед престолом його,
5.і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров’ю своєю,
6.і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, — йому слава і влада на віки вічні! Амінь.
7.От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь.
8.Я — Альфа і Омега, початок і кінець — говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель.
9.Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, — за слово Боже і за свідчення Ісуса.
10.Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми,
11.який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.»
12.Я обернувся — побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників,
13.і посеред світильників — подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим.
14.Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його — як пломінь огню;
15.і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його — як голос вод багатьох;
16.і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його — як сонце, що сіяє в силі своїй.
17.Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я — перший і останній,
18.і живий; і стався мертвий, і от — я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.
19.Тож напиши, що ти бачив і що є, і що має настати після цього.
20.Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці моїй, і семи світильників золотих: сім зірок — то ангели семи Церков, а світильники сім — то сім Церков.»
Третє послання Йоана Богослова
1.Привіт і похвала Ґаєві 1-8; лукавий Діотреф 9-10; добрий Димитрій 11-12; привіт 13-15.
1.Старший — улюбленому Ґаєві, якого люблю у правді.
2.Любий, бажаю, щоб тобі в усьому велося добре і щоб ти був здоровим, так, як і душі твоїй ведеться добре.
3.Я дуже був зрадів, коли прийшли брати і засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді.
4.Більшої радости не маю від тієї, як довідатися, що мої діти живуть у правді.
5.Любий, ти вірно чиниш у тому, що робиш для братів, зосібна ж для чужинців.
6.Вони свідчили про твою любов перед Церквою. Ти добре зробиш, коли вирядиш їх, як це Богові вгодно.
7.Вони бо вийшли імени його ради, нічого не бравши від поган.
8.Отож, ми мусимо таких приймати, щоб були співробітниками правді.
9.Я писав до Церкви, але Діотреф, що прагне у них бути першим, нас не приймає.
10.Тому, як прийду, згадаю про його вчинки, що він робить, виговорюючи на нас лихі слова. Та цього йому не досить: він і сам братів не приймає, і боронить тим, які хочуть приймати, і з Церкви виганяє.
11.Любий, наслідуй не зло, а добро. Хто добро чинить, той від Бога. Хто чинить зло, той не бачив Бога.
12.А про Димитрія всі свідчать, навіть і сама правда. І ми теж свідчимо й те знаємо, що наше свідоцтво вірне.
13.Чимало мав я тобі написати, але не хочу писати чорнилом та пером;
14.надіюсь незабаром побачитися з тобою, то й поговоримо собі усно.
15.Мир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів пойменно.
Друге послання Йоана Богослова
1.Привіт 1-3; братолюбство 4-6; єретика оминати 7-11; привіт 12-13.
1.Старший — вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду,
2.задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами.
3.Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові.
4.Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли.
5.І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних!
6.Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили.
7.Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист.
8.Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду.
9.Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.
10.Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте.
11.Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках.
12.Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна.
13.Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної.
Перше послання Йоана Богослова
1.Йоан — очевидний свідок Богочоловіка 1-4; Бог — світло 5-7; визнання гріхів 8-10.
1.Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, —
2.а життя об’явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, —
3.що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.
4.І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.
5.А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає.
6.Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.
7.А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.
8.Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.
9.Якже ми визнаємо гріхи наші, то він — вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.
10.Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.
Друге послання апостола Петра
1.Привіт 1-2; віра й чесноти 3-11; попередження вірним 12-21.
1.Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:
2.благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!
3.Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!
4.Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.
5.І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
6.у пізнанні — стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,
7.у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.
8.Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9.А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.
10.Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.
11.Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
12.Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.
13.Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,
14.знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об’явив.
15.Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам’яті ці речі.
16.Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об’явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.
17.Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»
18.І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.
19.І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.
20.А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.
21.Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.
Перше послання апостола Петра
1.Привіт 1-2; надія християн 3-9; передсказане спасіння 10-12; заклик до святости й любови 13-25.
1.Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії,
2.згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров’ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться!
3.Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих,
4.до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів’янути, — збереженої для нас на небі,
5.для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з’явитись останнього часу.
6.Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах,
7.щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь — під час об’явлення Ісуса Христа,
8.якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі,
9.осягаючи ціль вашої віри — спасіння душ ваших.
10.Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували.
11.Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати.
12.І їм було об’явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати.
13.Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об’явленні Ісуса Христа.
14.Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання,
15.але як той, хто вас покликав — святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі,
16.написано бо: «Ви будете святі, бо я святий.»
17.І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання
18.і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших,
19.а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти,
20.передбаченого перед заснуванням світу і об’явленого, ради вас, останніми часами.
21.Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога.
22.Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем,
23.відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним.
24.Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав,
25.— а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване.
Послання апостола Якова
1.Привіт 1; спокуси 2-4; мудрість і молитва 5-8; багатий і вбогий 9-11; причина спокус 12-16; добро від Бога 17-18; справжня побожність 19-27.
1.Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!
2.Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.
3.Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,
4.за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.
5.Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.
6.Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.
7.Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —
8.людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.
9.Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,
10.а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.
11.Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне.
12.Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.
13.Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;
14.кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.
15.А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.
16.Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.
17.Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.
18.Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.
19.Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,
20.бо гнів людини не чинить справедливости Божої.
21.Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.
22.Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.
23.Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:
24.ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.
25.Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.
26.Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.
27.Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.
Замовити Книгу Істини, Молитви Хрестового Походу, Печать Бога Живого, Медальйон Спасіння
http://svitloistyny.com.ua/product/kniha-pravdy/
Нові послання та молитви Хрестового Походу для Армії Залишку, новини та заходи Місії “Ісус до людства”
