Автор: ukraina34

Книга Езри

1.Декрет Кира про повернення юдеїв з неволі 1-4; повернення 5-11.

1.А першого року перського царя Кира, щоб справдилось Господнє слово через уста Єремії, розбудив Господь дух перського царя Кира, і він звелів оповістити по всьому своєму царстві словом і навіть письмом:

2.«Так каже Кир, перський цар: Господь, Бог неба, дав мені всі царства на землі й повелів мені збудувати йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.

3.Хто з вас із його народу, — хай його Бог буде з ним, — поїде до Єрусалиму, що в Юдеї та збудує дім Господа Бога Ізраїля, того Бога, що в Єрусалимі.

4.Всім же, що зосталися (живими), по всіх краях, де б вони не жили, люди кожного краю допоможуть їм сріблом, золотом та іншим добром і худобою, а й добровільними датками на дім Бога, що в Єрусалимі.»

5.І піднялись голови родин Юди та Веніямина, священики й левіти, всі ті, в яких Господь надхнув духа, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.

6.І всі їхні сусіди допомагали їм срібним посудом, золотом, іншим добром, худобою й дорогими речами, не рахуючи усяких добровільних дарів.

7.Цар же Кир виніс посуд дому Господнього, що Навуходоносор забрав був з Єрусалиму та склав у дім своїх божків.

8.Виніс його Кир, перський цар, (і здав) на руки Мітридата, скарбника; а цей передав його Шешбацарові, юдейському князеві.

9.Ось число його: 30 золотих полумисків, 1000 срібних полумисків, 29 ножів,

10.тридцять золотих жбанів, 410 срібних жбанів, і 1000 іншого посуду.

11.Всього посуду, золотого та срібного, 5 400. Усе це взяв Шешбацар з собою, як відсилано виселенців з Вавилону в Єрусалим.

читати далі

ІІ Хроніка

1.Соломонові жертви 1-6; молитва його про мудрість 7-13; Соломонові багатства 14-18.

1.Соломон, Давидів син, закріпивсь у своєму царстві, і Господь, його Бог, був з ним і зробив його вельми могутнім.

2.Соломон говорив Ізраїлеві: тисячникам, сотникам, суддям і князям по всьому Ізраїлі, головам батьківських домів.

3.Тоді пішли Соломон і вся громада з ним на узвишшя, що в Гівеоні, бо там був Божий намет зборів, який Мойсей, слуга Божий, зладив був у пустині.

4.Хоч Давид і переніс ковчег Божий з Кіріят-Єаріму на місце, що Давид був приготував для нього, нап’явши для нього намет у Єрусалимі,

5.але мідяний жертовник, що зробив був Бецалел, син Урі, сина Хура, зостався там перед наметом Господнім; туди Соломон з громадою й прийшли до нього.

6.Там Соломон зійшов на мідний жертовник перед Господом, що був у наметі зборів, і приніс на ньому 1000 всепалень.

7.Тієї ж самої ночі з’явився Бог Соломонові й сказав йому: «Проси, що маю тобі дати.»

8.Соломон сказав до Бога: «Ти зробив Давидові, моєму батькові, велику ласку і настановив мене царем замість нього.

9.Нехай же, Господи Боже, справдиться твоя обітниця Давидові, моєму батькові; бо ти настановив мене царем над народом численним, як земляний порох.

10.Дай же мені тепер мудрість і знання, щоб я спроможен був поводитися з цим народом, бо хто може правити народом твоїм великим?»

11.І сказав Бог Соломонові: «За те, що в тебе це було на думці, і ти не просив багатства, скарбів і слави, ані смерти твоїх ворогів, ба навіть не просив довгого віку, а просив собі мудрости й знання, щоб правити моїм народом, над яким я настановив тебе царем,

12.буде тобі дана премудрість і знання; а багатство, скарби й славу дам тобі такі, яких не було у царів, що були перед тобою, і не буде у тих, що будуть після тебе.»

13.Повернувся Соломон з узвишшя, що в Гевеоні, від намету зборів у Єрусалим, і почав царювати над Ізраїлем.

14.Соломон набрав собі колісниць і воїнів до колісниць; було у нього 1 400 колісниць і 12 000 воїнів до колісниць; він розмістив їх по містах до колісниць і при цареві в Єрусалимі.

15.Цар зробив срібло та золото в Єрусалимі такими звичайними, як каміння; а кедри такими, як сикомори, що росли в долині: така їх була сила.

16.Коні для Соломона приводили з Єгипту та з Кое; царські купці доставляли їх із Кое за готівку.

17.Вони приставляли з Єгипту колісницю за 600 шеклів срібла, а коня — за 150. Так само приставлювано їх за їхнім посередництвом для хеттитських царів та арамійських царів.

18.Тож Соломон постановив збудувати дім імені Господньому і царський палац для себе.

читати далі

І Хроніка

1.Предки 1-4; Яфетові сини 5-7; нащадки: Хама 8-16; Сима 17-27; Авраама 28-42; царі в Едомі 43-54.

1.Адам, Сет, Енос,

2.Кинан, Магалалієл, Яред,

3.Енох, Матусаїл, Ламех,

4.Ной, Сим, Хам та Яфет.

5.Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас.

6.Сини Гомера: Ашканаз, Ріфат і Тогарма.

7.Сини Явана: Еліша, Таршіш, Кіттім та Доданім.

8.Сини Хама: Куш, Міцраїм, Пут і Ханаан.

9.Сини Куша: Сева, Хавіла, Севта, Раема та Савтеха. Сини Раеми: Шева та Дадан.

10.Куш породив ще й Німрода; він був перший могутнім на землі.

11.Міцраїм породив лудіїв, анаміїв, легевіїв, нафтухіїв,

12.патрусіїв, каслухіїв і кафтеріїв, від яких постали філістії (філістимляни).

13.Ханаан породив Сидона, свого первенця, і Хета,

14.і євусіїв, аморіїв, гіргашіїв,

15.хіввіїв, аркіїв, сініїв,

16.арвадіїв, цемаріїв і хаматіїв.

17.Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд та Арам. Сини Арама: Уц, Хул, Гетер та Маш.

18.Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.

19.У Евера народились двоє синів: один на ім’я Пелег, бо за його часів була розділена земля, а другий на ім’я Йоктан.

20.Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Ераха,

21.Гадорама, Узала, Діклу,

22.Овала, Авімаела, Шеву,

23.Офіра, Хавілу і Йовава. Усі ці — сини Йоктана.

24.Сим, Арпахшад, Шелах,

25.Евер, Пелег, Реу,

26.Серуг, Нахор, Терах,

27.Аврам, він же й Авраам.

28.Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл.

29.Ось їхні потомки: Невайот, первенець Ізмаїла, Кедар, Адбеел, Мівсам,

30.Мішма, Дума, Масса, Хадад, Тема,

31.Єтур, Нафіш і Кедма. Це сини Ізмаїла.

32.Сини Кетури, наложниці Авраама: вона породила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха. Сини Йокшана: Шева і Дедан.

33.Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда та Ельдаа. Усі ці — сини Кетури.

34.Авраам породив Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль.

35.Сини Ісава: Еліфаз, Реуел, Єуш, Ялам і Корах.

36.Сини Еліфаза: Теман, Омар, Цефі, Гатам, Кеназ, Тімна та Амалек.

37.Сини Реуела: Нахат, Зерах, Шамма та Мізза.

38.Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цівон, Ана, Дішон, Ецер та Дішан.

39.Сини Лотана: Хорі, Геман; а сестра в Лотана: Тімна.

40.Сини Шовала: Алван, Монахат, Евал, Шефо та Онам. Сини Цівона: Айя та Ана.

41.Сини Ани: Дішон. Сини Дішона: Хемдан, Ешбан, Ітран та Херан.

42.Сини Ецера: Білган, Зааван та Акан. Сини Дішана: Уц та Аран.

43.Ось царі, що царювали в краю Едом, ще перед тим, як царював якийнебудь цар над синами Ізраїля: Бела, син Беора. Назва його міста була Дінгава.

44.А як помер Бела, то замість нього став царем Йовав, син Зераха, з Боцри.

45.І помер Йовав, і замість нього став царем Хушам із Теман-краю.

46.Помер Хушам, і замість нього став царем Гадад, син Бедада. Він розбив мідіян на Моав-рівнині; назва його міста була Авіт.

47.Помер Гадад, на місце його став царем Самла з Масреки.

48.Помер Самла, і замість нього став царем Саул із Реховоту, що над Рікою.

49.Помер Саул, а замість нього став царем Ваал-Ханан, син Ахбора.

50.Помер Ваал-Ханан, і замість нього став царем Гадад. Назва його міста була Пау, а жінка його була на ім’я Мегедавель, дочка Матреда, дочка Мезагава.

51.Як же Гадад помер, то в Едомі постали родоначальники: родоначальник Тімна, родоначальник Алва, родоначальник Єтет,

52.родоначальник Оголівама, родоначальник Ела, родоначальник Пінон,

53.родоначальник Кеназ, родоначальник Теман, родоначальник Мівцар,

54.родоначальник Магдієл, родоначальник Ірам. Такі були родоначальники едомські.

читати далі

ІІ Книга Царів

1.Ізраїльський цар Ахазія і пророк Ілля.

1.По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

2.Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: «Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?»

3.Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: «Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

4.Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.» І пішов Ілля.

5.Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: «Чому ви повернулись?»

6.Вони ж йому: «Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.»

7.Він їх питає: «Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?»

8.Ті відповіли йому: «Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.» І сказав він: «Це Ілля тішбій!»

9.Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: «Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!»

10.Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: «Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.» І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

11.Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: «Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!»

12.Ілля відповів, сказавши: «Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.» І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

13.Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею. Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: «Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.

14.Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!»

15.І сказав ангел Господній до Іллі: «Зійди з ним! Не бійсь його.» Устав він, пішов з ним до царя,

16.і каже йому: «Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, — наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, — не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.»

17.І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, — у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, — бо в Ахазії не було сина.

18.Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.

читати далі

Книга Рути

1.Поворот до Вифлеєму 1-7; Орпа йде назад, а Рута верстає путь далі 8-18; у Вифлеємі 19-22.

1.За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів.

2.На ім’я чоловікові було Елімелех, жінці ж його Ноема, а двом синам — Махлон та Кілйон; ефратії з Вифлеєму Юдейського. Прибули вони в Моав-край і там зосталися.

3.Згодом помер Елімелех, чоловік Ноеми, і вона лишилася сама з двома синами.

4.Одружились вони з моавитянками: одній було на ім’я Орпа, а другій — Рута. І жили вони там трохи не 10 років.

5.Але згодом померли й вони обидва, Махлон і Кілйон, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка.

6.Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб.

7.От і пустилась вона з того місця, де жила, в дорогу, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом назад у Юдейську землю.

8.І сказала Ноема двом своїм невісткам: «Ідіть, повертайтесь кожна до хати своєї матері, і нехай Господь учинить вам ласку, як ви вчинили з померлими й зо мною.

9.Нехай Господь допоможе вам знайти пристановище, кожній — у господі свого чоловіка.» І поцілувала їх на прощання. Та вони стали плакати вголос

10.і промовили до неї: «Ні, ми підемо з тобою до твого народу!»

11.Ноема ж сказала: «Вертайтеся, мої доні; навіщо вам іти зо мною? Хіба в моєму лоні ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?

12.Вертайтесь, мої доні, йдіть; бо я вже стара, годі мені вже думати про чоловіка. Та навіть, якби я й подумала, що маю ще надію, і навіть тієї ночі була з чоловіком і привела на світ синів,

13.чи ви могли б ждати, аж поки вони підростуть, та стримуватись і не виходити заміж? Ні, донечки мої! Мені було б вельми гірко задля вас, бо рука Господня проти мене.»

14.Ті знову зняли лемент і ридали вголос. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху, а Рута зосталася з нею.

15.Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою.»

16.Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом.

17.Де ти помреш, там і я помру, і там буду похована, і, що б Господь не вчинив зо мною, одна смерть розлучить мене з тобою.»

18.Як же вона побачила, що та вперлася твердо йти за нею, перестала її вмовляти.

19.І пішли вони обидві разом, поки не прийшли до Вифлеєму. І як увійшли у Вифлеєм, то все місто з-за них загомоніло, і жінки питали: «Чи не Ноема то?»

20.Вона ж до них: «Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе.

21.Я вийшла звідсіль повна, а Господь повернув мене з порожніми руками. Навіщо ви звете мене Ноема, коли Господь виступив проти мене, і Всемогутній зробив мене безталанною?»

22.І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.

читати далі

Книга Ісуса Навина

1.Ізраїль готується завойовувати Ханаан: Ісус Навин — провідник 1-9; наказ до всього народу 10-18.

1.Після смерти Мойсея, Господнього раба, сказав Господь Ісусові Навинові (синові Нуна), слузі Мойсея:

2.«Мойсей, слуга мій, помер; тож устань, перейди оцей Йордан, ти й увесь цей народ, у землю, що я дам їм (синам Ізраїля).

3.Усяке місце, де ступите підошвою ноги вашої, я дам вам, як сказав був Мойсеєві.

4.Від пустині до цього Ливану й від великої ріки, ріки Ефрату, уся земля хеттитська, аж до Великого моря на захід сонця, буде вашим краєм.

5.Ніхто не встоїть перед тобою, поки віку твого; як був я з Мойсеєм, так буду з тобою; я не полишу тебе і не покину.

6.Будь мужнім і хоробрим: ти бо маєш передати цьому народові в посілість землю, про яку я клявся їхнім батькам, що дам їм.

7.Лише будь мужнім і вельми хоробрим, щоб достеменно чинити за законом, як наказав тобі Мойсей, слуга мій. Не звертай від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб тобі щастило в кожній твоїй справі.

8.Нехай книга цього закону ніколи від твоїх уст не віддалиться, і розважатимеш над нею день і ніч, щоб пильно виконати все, що в ній написано; тоді бо матимеш успіх у твоїх справах і тоді буде тобі щастити.

9.Отож наказую тобі: будь мужнім і хоробрим; не лякайся й не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався.»

10.І повелів Ісус начальникам народу:

11.«Перейдіть посеред народу й накажіть народові: Заготуйте собі живности, бо через три дні ви перейдете через оцей Йордан, щоб увійти і зайняти землю, що Господь, Бог ваш, дає вам у посілість.»

12.До рувимлян же та гадіїв та до півколіна манассіян Ісус промовив:

13.«Спогадайте слово, що вам заповідав Мойсей, слуга Господній, коли сказав: Господь, Бог ваш, дав вам спокій і дав вам цю землю.

14.Жінки ваші, діти ваші й ваша скотина зостануться в землі, що Мойсей дав вам по цім боці Йордану; ви ж усі, боєздатні люди, виступите збройно на чолі з братами вашими і допоможете їм,

15.аж поки Господь не дасть спокою вашим братам, як і вам, і вони теж не заволодіють землею, що Господь, Бог ваш, дасть їм. Тоді повернетесь собі у вашу спадкоємну землю й володітимете нею, у землю, що Мойсей, раб Господній, дав вам по цім боці Йордану, на схід сонця.»

16.І відповіли вони Ісусові: «Усе, що повелів єси нам, зробимо, і куди б ти нас не післав, підемо.

17.Так, як слухалися ми в усьому Мойсея, так слухатимемо й тебе, аби тільки Господь, Бог твій, був з тобою, як був з Мойсеєм.

18.Кожний, що ставитиме спротив твоєму повелінню й не слухатиметься твого наказу в усьому, буде покараний смертю. Будь тільки мужнім і хоробрим.»

читати далі

Числа

1.Перепис усіх боєздатних.

1.Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, в наметі зборів, першого дня другого місяця, на другий рік по виході з Єгипетської землі:

2.«Перелічіть усю громаду синів Ізраїля, за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, рахуючи на ймення поголовно всіх чоловічої статі.

3.Від двадцятьох років і старше, кожного, хто здатний до військової служби в Ізраїлі, перелічіть їх за полками їхніми, ти й Арон;

4.і нехай будуть з вами представники від колін, один від кожного, всі голови у своїх батьківських домах.

5.Ось імена тих мужів, що стоятимуть при вас: від Рувима: Еліцур, син Шедеура.

6.Від Симеона: Шелумієл, син Цурішаддая.

7.Від Юди: Нахшон, син Амінадава.

8.Від Іссахара: Натанаїл, син Цуара.

9.Від Завулона: Еліяв, син Хелона.

10.Від синів Йосифа: від Ефраїма: Елішама, син Амігуда; від Манассії Гамлієл, син Педацура.

11.Від Веніямина: Авідан, син Гідоні.

12.Від Дана: Ахієзер, син Амішаддая.

13.Від Ашера: Пагієл, син Охрана.

14.Від Гада: Еліясаф, син Реуела.

15.Від Нафталі: Ахіра, син Енана.»

16.Оці були вибрані з громади, князі з батьківських колін, що були голови над тисячами в Ізраїлі.

17.Мойсей та Арон узяли цих людей, що були призначені поіменно,

18.і першого дня другого місяця скликали всю громаду й списали за їхніми родами, за батьківськими домами, рахуючи на ймення, від двадцятьох років і вище, поголовно.

19.Як заповідав Господь Мойсеєві, так і перелічив він їх у Синайській пустині.

20.І було синів Рувима, первістка Ізраїля, їхніх нащадків, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

21.порахованих з коліна Рувима, 46 500.

22.Синів Симеона, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

23.порахованих синів Симеона, 59 300.

24.Синів Гада, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

25.порахованих з коліна Гада, 45 650.

26.Синів Юди, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

27.порахованих з коліна Юди, 74 600.

28.Синів Іссахара, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

29.порахованих з коліна Іссахара, 54 400.

30.Синів Завулона, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

31.порахованих з коліна Завулона, 57 400.

32.Синів Йосифа від Ефраїма, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

33.порахованих з коліна Ефраїма, 40 500.

34.Синів Манассії, нащадків їхніх, порахованих за родинами їхніми, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

35.порахованих з коліна Манассії, 32 200.

36.Синів Веніямина, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

37.порахованих з коліна Веніямина, 35 400.

38.Синів Дана, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

39.порахованих з коліна Дана, 62 700.

40.Синів Ашера, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

41.порахованих з коліна Ашера, 41 500.

42.Синів Нафталі, нащадків їхніх, порахованих за їхніми родинами, за батьківськими домами їхніми, за числом імен їхніх, поголовно, разом усіх чоловіків від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни,

43.порахованих з коліна Нафталі, 53 400.

44.Оце перечислені, що їх зрахували Мойсей і Арон та дванадцять князів Ізраїля, по одному з кожного батьківського дому.

45.Усіх же порахованих синів Ізраїля, за батьківськими домами їхніми, від двадцятьох років і старше, усіх здатних до війни в Ізраїлі,

46.усіх нараховано 603 550.

47.Левітів же, за батьківськими домами їхнього коліна, не пораховано між ними.

48.Сказав бо Господь Мойсеєві:

49.«Тільки Леві коліно не перелічуватимеш і не даси до перепису між синами Ізраїля,

50.а поставиш їх над храминою свідоцтва й над усім знаряддям її та над усім, що до неї належить. Вони носитимуть храмину і все її знаряддя, вони служитимуть при ній і отаборяться навколо неї.

51.І коли треба буде переносити храмину, левіти розберуть її; коли ж храмині треба буде зупинитись, левіти поставлять її. Хто ж не з левітів наблизиться до неї, тому смерть.

52.Сини Ізраїля отаборяться, кожний у своєму таборі і кожний під своїм прапором, за полками своїми.

53.Левіти отаборяться навколо храмини свідоцтва, бо інакше гнів Божий упаде на громаду синів Ізраїля; левіти вартуватимуть при храмині свідоцтва.»

54.Вчинили сини Ізраїля все; так, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили вони.

читати далі

Левіт

1.Жертви всепалення: з тварин 1-2; з волів 3-9; з дрібних тварин 10-13; з птаства 14-17.

1.Покликавши Мойсея, сказав Господь до нього з намету зборів таке:

2.«Промов до синів Ізраїля та скажи їм: Коли хтось із-поміж вас приноситиме Господеві жертвопринос, то з товару або з отар, маєте приносити вашу жертву.

3.Коли його жертва на всепалення — з товару, то нехай принесе самця без вади; коло входу в намет зборів принесе він його, щоб знайти ласку в Господа.

4.Він покладе свою руку на голову жертви всепалення, й вона буде прийнята йому на користь — як покута за нього.

5.І заріже бичка перед Господом, а сини Аронові, священики, принесуть його кров і покроплять нею з усіх боків жертовник, що при вході в намет зборів.

6.І здере шкуру з жертви, і розшматує її на кусні,

7.сини ж Аронові, священики, запалять вогонь на жертовнику і розкладуть на вогні дрова;

8.потім сини Аронові, священики, розкладуть кусні, голову й тук на дровах, що на вогні, на жертовнику.

9.Нутрощі ж його й ноги виполоще в воді, а священик усе це воскурить на жертовнику; це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.

10.Коли ж жертва його на всепалення з дрібного скоту, чи то з овець, чи з кіз, то нехай принесе самця без вади,

11.і заріже його на північнім боці жертовника перед Господом, а Аронові сини, священики, покроплять його кров’ю навколо жертовника.

12.І розшматує його на кусні, і священик розкладе їх укупі з головою й туком на дровах, що горять на жертовнику.

13.А нутрощі ж і ноги виполоще в воді, і священик принесе все це й воскурить на жертовнику: це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.

14.Коли ж жертовопринос на всепалення Господеві з птаства, то нехай він принесе його з горлиць або голубенят;

15.і принесе його священик до жертовника, скрутить йому голівку та й воскурить на жертовнику, а кров його нехай видушить на стінку жертовника;

16.вола ж його з пір’ям відірве й кине збоку біля жертовника, на схід, до попелища.

17.І роздере його по крилам, не відриваючи їх, і воскурить його священик на жертовнику, на дровах, що на вогні: ось усепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.»

читати далі

Вихід

1.Ізраїль у Єгипті 1-7; неволя 8-14; вбивання хлопчиків 15-22.

1.Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю:

2.Рувим, Симеон, Леві, Юда;

3.Іссахар, Завулон та Веніямин;

4.Дан та Нефталі, Гад та Ашер.

5.А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті.

6.І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той.

7.Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними.

8.А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа.

9.І каже своєму народові: «Бачте! Ізраїльтяни, — вони численніші, вони сильніші від нас.

10.Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю.»

11.І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес.

12.Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше.

13.І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт;

14.І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали.

15.І каже цар єгипетський єврейським повитухам, — одній з них на ім’я Шіфра, а другій Пуа:

16.«Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син — убивайте, а як дочка — нехай живе.»

17.Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп’яток.

18.Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: «Чому ви чините таке й лишаєте хлоп’яток при житті?»

19.А повитухи фараонові: «Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили.»

20.І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів.

21.А за те, що боялись повитухи Бога, дав він їм гарне потомство.

22.Тоді повелів фараон усьому народові своєму: «Усякого сина, що вродиться в євреїв, кидайте в річку; а кожну дочку лишайте живу.»

читати далі

ІІ Книга Царів

1.Ізраїльський цар Ахазія і пророк Ілля.

1.По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

2.Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: «Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?»

3.Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: «Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

4.Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.» І пішов Ілля.

читати далі