Друге послання до Солунян

1.Привіт 1-2; подяка 3-10; молитва 11-12.

1.Павло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі.

2.Благодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа!

3.Мусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується.

4.Тож ми самі хвалимося вами по Церквах Божих, вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.

5.То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке і страждаєте.

6.Така вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, які утискають вас,

7.а вам, що утисків зазнаєте, відпочинок з нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї сили,

8.у вогні полум’янім, щоб відплатити тим, які не знають Бога і не коряться Євангелії Господа нашого Ісуса.

9.Вони зазнають кари, — вічної погибелі, — віддалені від обличчя Господа і від його слави й могутности,

10.коли він прийде прославитися у своїх святих і появити себе того дня на подив усім, які увірували; бо ви увірували нашому свідченню для вас.

11.Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб силою наповнив усю вашу відданість доброті та ділу віри;

12.щоб ім’я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас, а ви в ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа.

 

читати далі

Перше послання до Солунян

1.Привіт і подяка.

1.Павло, Сильван і Тимотей солунській Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!

2.Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших.

3.Маємо в пам’яті безперестанку діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

4.знаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання,

5.бо наша до вас євангельська проповідь була не тільки у слові, але й у силі і в Дусі Святім та в повнім переконанні. Ви ж знаєте, як ми поводилися між вами заради вас.

6.І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа

7.і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.

8.Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те.

9.Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому

10.та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, — Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву.

 

читати далі

Послання до Колосян

1.Заголовок 1-2; подяка 3-8; молитва 9-14; першенство Христа 15-23; апостольські труди св. Павла 24-29.

1.Павло, Божою волею, апостол Христа Ісуса, та брат Тимотей

2.святим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!

3.Ми дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа завжди молячися за вас,

4.відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих

5.задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули у проповіді Євангелії правди,

6.яка до вас прибула, і як у всьому світі дає плоди і зростає, так і у вас, від того дня, коли ви почули і спізнали благодать Божу в правді.

7.Ви навчилися від Епафра, нашого любого товариша в службі, який для вас є вірним Христовим слугою.

8.Він і виявив нам любов вашу духовну.

9.Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні,

10.щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога,

11.покріплені всякою силою завдяки його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю.

12.Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі.

13.Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина,

14.в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів.

15.Він — образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,

16.бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене.

17.Він раніш усього, і все існує в ньому.

18.Він також голова тіла, тобто Церкви. Він — начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,

19.бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому

20.і щоб через нього примирити з собою все чи то земне, а чи небесне, встановивши мир кров’ю його хреста.

21.І вас самих, що колись були Богові чужі й вороги йому думкою та лихими вчинками, —

22.тепер він примирив на смертнім його тілі, щоб вас зробити святими, без плями та бездоганними перед собою.

23.Тільки ж перебувайте у вірі, утверджені та постійні, не відхиляючись від надії Євангелії, яку ви чули, проповідану всьому створінню, що під небом, а якої я, Павло, став слугою.

24.Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква;

25.якої я став слугою, згідно з розпорядженням Божим, даним мені заради вас, щоби звістувати повнотою між вами слово Боже,

26.оту тайну, заховану від віків та поколінь, але яка тепер відкрита для його святих.

27.їм Бог зізволив об’явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є — Христос між вами, надія слави.

28.Його ми проповідуємо, настановлюючи кожну людину та повчаючи в усякій мудрості, щоб появити досконалою кожну людину у Христі.

29.Власне, для цього я і працюю, змагаючись його силою, яка діє в мені потужно.

читати далі

Послання до Филип’ян

1.Привіт 1-2; подяка 3-11; ув’язнення Павла корисне для Євангелії 12-20; особисті почування апостола 21-26; напоумлення вірним 27-30.

1.Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами:

2.благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

3.Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,

4.завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,

5.за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;

6.я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.

7.Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.

8.Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов’ю Христа Ісуса.

9.Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,

10.щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,

11.повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

12.Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.

13.Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;

14.і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.

15.Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.

16.Ці — з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;

17.а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.

18.Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.

19.Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,

20.за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.

21.Для мене бо життя — Христос, а смерть — прибуток.

22.Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; — та що вибрати, не знаю.

23.Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;

24.та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.

25.І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,

26.щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.

27.Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, — чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, — довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,

28.ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас — спасіння, і то від Бога,

29.бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.

30.Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.

 

читати далі

Послання до Ефесян

1.Вступ 1-2; Бог від віків вирішив спасти людей 3-14; Христос — голова Церкви 15-23.

1.Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі:

2.благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

3.Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі.

4.Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові.

5.Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі,

6.на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині.

7.У ньому маємо відкуплення його кров’ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті,

8.що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі.

9.Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у ньому (Христі),

10.щоб, коли настане повнота часів, здійснити його — об’єднати все у Христі: небесне й земне.

11.У ньому ми стали також спадкоємцями, призначені наперед рішенням того, хто все чинить за радою своєї волі,

12.щоб ми були на хвалу його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа.

13.У ньому й ви, — почувши слово правди, благовість вашого спасіння, в яке ви повірили, — були запечатані обіцяним Святим Духом,

14.що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу його величі.

15.Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих,

16.не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах,

17.щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об’явлення, щоб його добре спізнати;

18.щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими,

19.і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його сили,

20.яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе,

21.вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде.

22.І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви,

23.яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх.

 

читати далі