Книга Неємії

1.Молитва Неємії.

1.Слова Неємії, сина Хахалії: Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я був у Сузі-замку,

2.прийшов Ханані, один із моїх братів, він і кілька чоловік із Юдеї. Я спитав їх про юдеїв, що врятувались, що перетривали полон, та про Єрусалим.

3.Вони ж мені відповіли: «Ті, що перетривали полон там, у краї, перебувають у великих злиднях і приниженні; та й мур єрусалимський розвалений, і брами його спалені вогнем.»

4.Отож, почувши ці слова, сів я й заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба,

5.і говорив: О Господи, Боже неба, Боже великий і страшний, що додержуєш союз і милость тим, які тебе люблять і бережуть твої заповіді!

6.Нехай вухо твоє буде уважне й очі твої відкриті, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч молюся до тебе за синів Ізраїля, слуг твоїх, і сповідаюся у гріхах синів Ізраїля, якими ми перед тобою згрішили; я й дім батька мого згрішили.

7.Тяжко образили ми тебе, не додержали ми заповідей, ні постанов, ні законів, що ти заповідав єси Мойсеєві, слузі твоєму.

8.Згадай но про слово, що ти заповідав Мойсеєві, слузі твоєму, казавши: «Якщо провинитесь, я розсію вас між народами,

9.а навернетесь до мене й додержуватимете моїх заповідей і виконуватимете їх, то хоч би ваші вигнанці були на краю неба, я звідтіль зберу їх і приведу їх на місце, що вибрав собі, щоб моє ім’я там перебувало.»

10.Таж вони твої слуги й народ твій, що ти його визволив твоєю силою великою й твоєю рукою могутньою.

11.О Господи! Нехай вухо твоє буде уважливим на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хочуть шанувати твоє ім’я. Зволь же допомогти сьогодні слузі твоєму й дай йому запобігти ласки в цього чоловіка. — Я бо був чашником у царя.

 

читати далі

Книга Езри

1.Декрет Кира про повернення юдеїв з неволі 1-4; повернення 5-11.

1.А першого року перського царя Кира, щоб справдилось Господнє слово через уста Єремії, розбудив Господь дух перського царя Кира, і він звелів оповістити по всьому своєму царстві словом і навіть письмом:

2.«Так каже Кир, перський цар: Господь, Бог неба, дав мені всі царства на землі й повелів мені збудувати йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.

3.Хто з вас із його народу, — хай його Бог буде з ним, — поїде до Єрусалиму, що в Юдеї та збудує дім Господа Бога Ізраїля, того Бога, що в Єрусалимі.

4.Всім же, що зосталися (живими), по всіх краях, де б вони не жили, люди кожного краю допоможуть їм сріблом, золотом та іншим добром і худобою, а й добровільними датками на дім Бога, що в Єрусалимі.»

5.І піднялись голови родин Юди та Веніямина, священики й левіти, всі ті, в яких Господь надхнув духа, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.

6.І всі їхні сусіди допомагали їм срібним посудом, золотом, іншим добром, худобою й дорогими речами, не рахуючи усяких добровільних дарів.

7.Цар же Кир виніс посуд дому Господнього, що Навуходоносор забрав був з Єрусалиму та склав у дім своїх божків.

8.Виніс його Кир, перський цар, (і здав) на руки Мітридата, скарбника; а цей передав його Шешбацарові, юдейському князеві.

9.Ось число його: 30 золотих полумисків, 1000 срібних полумисків, 29 ножів,

10.тридцять золотих жбанів, 410 срібних жбанів, і 1000 іншого посуду.

11.Всього посуду, золотого та срібного, 5 400. Усе це взяв Шешбацар з собою, як відсилано виселенців з Вавилону в Єрусалим.

 

читати далі

ІІ Хроніка

1.Соломонові жертви 1-6; молитва його про мудрість 7-13; Соломонові багатства 14-18.

1.Соломон, Давидів син, закріпивсь у своєму царстві, і Господь, його Бог, був з ним і зробив його вельми могутнім.

2.Соломон говорив Ізраїлеві: тисячникам, сотникам, суддям і князям по всьому Ізраїлі, головам батьківських домів.

3.Тоді пішли Соломон і вся громада з ним на узвишшя, що в Гівеоні, бо там був Божий намет зборів, який Мойсей, слуга Божий, зладив був у пустині.

4.Хоч Давид і переніс ковчег Божий з Кіріят-Єаріму на місце, що Давид був приготував для нього, нап’явши для нього намет у Єрусалимі,

5.але мідяний жертовник, що зробив був Бецалел, син Урі, сина Хура, зостався там перед наметом Господнім; туди Соломон з громадою й прийшли до нього.

6.Там Соломон зійшов на мідний жертовник перед Господом, що був у наметі зборів, і приніс на ньому 1000 всепалень.

7.Тієї ж самої ночі з’явився Бог Соломонові й сказав йому: «Проси, що маю тобі дати.»

8.Соломон сказав до Бога: «Ти зробив Давидові, моєму батькові, велику ласку і настановив мене царем замість нього.

9.Нехай же, Господи Боже, справдиться твоя обітниця Давидові, моєму батькові; бо ти настановив мене царем над народом численним, як земляний порох.

10.Дай же мені тепер мудрість і знання, щоб я спроможен був поводитися з цим народом, бо хто може правити народом твоїм великим?»

11.І сказав Бог Соломонові: «За те, що в тебе це було на думці, і ти не просив багатства, скарбів і слави, ані смерти твоїх ворогів, ба навіть не просив довгого віку, а просив собі мудрости й знання, щоб правити моїм народом, над яким я настановив тебе царем,

12.буде тобі дана премудрість і знання; а багатство, скарби й славу дам тобі такі, яких не було у царів, що були перед тобою, і не буде у тих, що будуть після тебе.»

13.Повернувся Соломон з узвишшя, що в Гевеоні, від намету зборів у Єрусалим, і почав царювати над Ізраїлем.

14.Соломон набрав собі колісниць і воїнів до колісниць; було у нього 1 400 колісниць і 12 000 воїнів до колісниць; він розмістив їх по містах до колісниць і при цареві в Єрусалимі.

15.Цар зробив срібло та золото в Єрусалимі такими звичайними, як каміння; а кедри такими, як сикомори, що росли в долині: така їх була сила.

16.Коні для Соломона приводили з Єгипту та з Кое; царські купці доставляли їх із Кое за готівку.

17.Вони приставляли з Єгипту колісницю за 600 шеклів срібла, а коня — за 150. Так само приставлювано їх за їхнім посередництвом для хеттитських царів та арамійських царів.

18.Тож Соломон постановив збудувати дім імені Господньому і царський палац для себе.

читати далі

І Хроніка

1.Предки 1-4; Яфетові сини 5-7; нащадки: Хама 8-16; Сима 17-27; Авраама 28-42; царі в Едомі 43-54.

1.Адам, Сет, Енос,

2.Кинан, Магалалієл, Яред,

3.Енох, Матусаїл, Ламех,

4.Ной, Сим, Хам та Яфет.

5.Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас.

6.Сини Гомера: Ашканаз, Ріфат і Тогарма.

7.Сини Явана: Еліша, Таршіш, Кіттім та Доданім.

8.Сини Хама: Куш, Міцраїм, Пут і Ханаан.

9.Сини Куша: Сева, Хавіла, Севта, Раема та Савтеха. Сини Раеми: Шева та Дадан.

10.Куш породив ще й Німрода; він був перший могутнім на землі.

11.Міцраїм породив лудіїв, анаміїв, легевіїв, нафтухіїв,

12.патрусіїв, каслухіїв і кафтеріїв, від яких постали філістії (філістимляни).

13.Ханаан породив Сидона, свого первенця, і Хета,

14.і євусіїв, аморіїв, гіргашіїв,

15.хіввіїв, аркіїв, сініїв,

16.арвадіїв, цемаріїв і хаматіїв.

17.Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд та Арам. Сини Арама: Уц, Хул, Гетер та Маш.

18.Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.

19.У Евера народились двоє синів: один на ім’я Пелег, бо за його часів була розділена земля, а другий на ім’я Йоктан.

20.Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Ераха,

21.Гадорама, Узала, Діклу,

22.Овала, Авімаела, Шеву,

23.Офіра, Хавілу і Йовава. Усі ці — сини Йоктана.

24.Сим, Арпахшад, Шелах,

25.Евер, Пелег, Реу,

26.Серуг, Нахор, Терах,

27.Аврам, він же й Авраам.

28.Сини Авраама: Ісаак та Ізмаїл.

29.Ось їхні потомки: Невайот, первенець Ізмаїла, Кедар, Адбеел, Мівсам,

30.Мішма, Дума, Масса, Хадад, Тема,

31.Єтур, Нафіш і Кедма. Це сини Ізмаїла.

32.Сини Кетури, наложниці Авраама: вона породила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха. Сини Йокшана: Шева і Дедан.

33.Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда та Ельдаа. Усі ці — сини Кетури.

34.Авраам породив Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль.

35.Сини Ісава: Еліфаз, Реуел, Єуш, Ялам і Корах.

36.Сини Еліфаза: Теман, Омар, Цефі, Гатам, Кеназ, Тімна та Амалек.

37.Сини Реуела: Нахат, Зерах, Шамма та Мізза.

38.Сини Сеїра: Лотан, Шовал, Цівон, Ана, Дішон, Ецер та Дішан.

39.Сини Лотана: Хорі, Геман; а сестра в Лотана: Тімна.

40.Сини Шовала: Алван, Монахат, Евал, Шефо та Онам. Сини Цівона: Айя та Ана.

41.Сини Ани: Дішон. Сини Дішона: Хемдан, Ешбан, Ітран та Херан.

42.Сини Ецера: Білган, Зааван та Акан. Сини Дішана: Уц та Аран.

43.Ось царі, що царювали в краю Едом, ще перед тим, як царював якийнебудь цар над синами Ізраїля: Бела, син Беора. Назва його міста була Дінгава.

44.А як помер Бела, то замість нього став царем Йовав, син Зераха, з Боцри.

45.І помер Йовав, і замість нього став царем Хушам із Теман-краю.

46.Помер Хушам, і замість нього став царем Гадад, син Бедада. Він розбив мідіян на Моав-рівнині; назва його міста була Авіт.

47.Помер Гадад, на місце його став царем Самла з Масреки.

48.Помер Самла, і замість нього став царем Саул із Реховоту, що над Рікою.

49.Помер Саул, а замість нього став царем Ваал-Ханан, син Ахбора.

50.Помер Ваал-Ханан, і замість нього став царем Гадад. Назва його міста була Пау, а жінка його була на ім’я Мегедавель, дочка Матреда, дочка Мезагава.

51.Як же Гадад помер, то в Едомі постали родоначальники: родоначальник Тімна, родоначальник Алва, родоначальник Єтет,

52.родоначальник Оголівама, родоначальник Ела, родоначальник Пінон,

53.родоначальник Кеназ, родоначальник Теман, родоначальник Мівцар,

54.родоначальник Магдієл, родоначальник Ірам. Такі були родоначальники едомські.

читати далі

ІІ Книга Царів

1.Ізраїльський цар Ахазія і пророк Ілля.

1.По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

2.Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: «Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?»

3.Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: «Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

4.Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.» І пішов Ілля.

5.Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: «Чому ви повернулись?»

6.Вони ж йому: «Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.»

7.Він їх питає: «Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?»

8.Ті відповіли йому: «Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.» І сказав він: «Це Ілля тішбій!»

9.Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: «Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!»

10.Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: «Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.» І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

11.Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: «Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!»

12.Ілля відповів, сказавши: «Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.» І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

13.Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею. Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: «Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.

14.Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!»

15.І сказав ангел Господній до Іллі: «Зійди з ним! Не бійсь його.» Устав він, пішов з ним до царя,

16.і каже йому: «Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, — наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, — не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.»

17.І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, — у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, — бо в Ахазії не було сина.

18.Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.

 

читати далі